У черговому випуску Всеукраїнської газети «Сільський господар» (№24 (159), 17 червня 2020 року) вийшла друком стаття до 85–річчя від дня народження Шаблія Олега Миколайовича. Подаємо текст статті для прочитання.
Формула успіху професора Шаблія
Жити — значить працювати. Такою була формула успіху легендарного професора Олега Миколайовича Шаблія, людини високого інтелекту, талановитого вченого і громадського діяча. Розпочавши свою трудову діяльність у 1961 році асистентом, Олег Миколайович невдовзі став старшим викладачем, а згодом — завкафедри теоретичної механіки Тернопільського загальнотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту. З 1985-го О.М.Шаблій — директор Тернопільського філіалу ЛПІ. Завдяки його організаторським здібностям філіал з того часу інтенсивно розвивав матеріальну базу, здійснював підбір кваліфікованих кадрів, що послужило перетворенню освітнього закладу у Тернопільський приладобудівний інститут. У 1997 році ЗВО перейменували на Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя, ректором якого одностайно обрали Олега Шаблія.
Шлях до звершень.
Народився Олег Миколайович 18 червня 1935 року у мальовничому селі Чернихові на Зборівщині. У 1958 році він успішно закінчив механіко-математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, а вже через три роки групу молодих науковців, серед яких був і він, направили до Тернополя для організації роботи філіалу Львівського політехнічного інституту. У жовтні 1985 р. Шаблія О. М. призначили його директором. Відтоді почався стрімкий розвиток філіалу.
Завдяки старанням ректора О.М. Шаблія і допомозі голів комітетів з освіти і науки, академіків НАН України Юхновського І.Р. і Кислого П.С. та народного депутата Верховної Ради України Горохівського Л.П. Тернопільський приладобудівний інститут з грудня 1996 року реорганізували у Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя.
«Навчити, виховати, оздоровити».
Під таким лозунгом в університеті впроваджували триєдину модель, як необхідну умову для одержання якісної освіти, гармонійного розвитку і фізичного вдосконалення студентів у часи ректорства О.М. Шаблія (1997 – 2007 рр.). У цей час університет разом із Фондом імені Івана Пулюя, який також очолював Олег Миколайович, активно працював над створенням енергоощадних опалювальних систем, створенням нових методів відновлення відпрацьованих сталевих механізмів і конструкцій.
Особливо важливою була робота ректора Шаблія О.М. спрямована на організацію відокремлених освітньо-навчальних підрозділів університету, що завершилась створенням Гусятинського, Зборівського і Тернопільського коледжів ТДТУ.
Третій український у європейській сім’ї.
Одним із основних напрямків успішного розвитку ТДТУ стала активна міжнародна діяльність. У 1999 році ТДТУ стає членом (третім в Україні після Київського університету імені Тараса Шевченка та Одеського політехнічного інституту) Європейської Асоціації університетів. Спільна праця ТДТУ з Тартуським (Естонія), Гуазонським (Китай) університетами, Сибірським (Новосибірськ) і Уральським (Свердловськ) відділеннями Анадемії Наук СРСР сприяло підвищенню рівня і якості наукових досліджень. Участь співробітників ТДТУ (проф. Драган Я.П., доц. Яворський Б.І., проф. Дідух Д.Л., доц. Яськів В.І.) у міжнародних програмах і контактах: DAAHO 4-96-С-0027; Каліфорнійського Університету, Сан-Дієго (США), а також Національного Космічного Агентства України сприяло, з одного боку, підвищенню професіоналізму і рівня провідних вчених ТДТУ, а з іншого — взаємному збагаченню знаннями й зростанню престижу ТДТУ.
Олег Миколайович приділяв значну увагу створенню й удосконаленню матеріально-технічної бази університету, формуванню власного стилю й іміджу. Він ініціював розробку герба, хоругви та гімну університету. У 1991 році введено в експлуатацію навчально-лабораторний корпус №1; у 2003-му — завершено будівництво освітньо-оздоровчо-мистецького центру «Політехнік», визнаного одним із кращих в області; у 1999 році введено в експлуатацію корпус №9, а у 2002 році — корпус №11. Загальна площа навчальних приміщень станом на 2010 рік склала 33792 кв. м проти 6400 кв. м у 1985 році.
Учитель й науковець з великої літери.
Професор Шаблій очолював десятки міжнародних, всеукраїнських симпозіумів, конференцій та семінарів, у тому числі Міжнародну науково-освітню конференцію з «Пулюївськими читаннями», присвячену 150-річчю від дня народження Івана Пулюя. Автор понад 250 наукових праць, 20 патентів України на винаходи та 10 авторських прав на новітні технології. Від 2002 року — голова Тернопільської обласної організації Українського союзу науково-технічної інтелігенції, з 2006 року — голова ради директорів Центру трансферу технологій університету. Нагороджений орденами «Знак пошани» та «За заслуги» ІІІ ступеня, золотою медаллю Американського біографічного інституту США. Відзначений нагородою «Свята Софія», «Петро Могила» МОН України, дипломом всеукраїнської програми «Золотий фонд нації», дипломом всеукраїнської програми «Національні лідери України», всеукраїнської програми «Паливно-енергетичний комплекс України». У 1998 році у номінації «Наука» визнаний людиною року Кембріджським міжнародним бібліографічним центром, почесний громадянин міста Тернополя.
…31 січня 2016 року перестало битися серце першого ректора Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, доктора фізико-математичних наук, дійсного члена Академії інженерних наук України, заслуженого діяча науки і техніки України Олега Миколайовича Шаблія. Поховали ректора у рідному Чернихові на древній Зборівщини.
Як людина глибоковіруюча, відкрита, він був добрим другом і порадником для колег, наставником для молоді. Виховав і дав путівку у велику науку багатьом учням, які безмежно вдячні за це своєму Вчителеві. Він бачив у молодих людях майбутнє країни, а тому всі свої сили і розум віддавав вихованню нового покоління науково-технічної інтелігенції. Високо цінуючи дар життя, присвятив себе тому, щоби творити у світі лише добрі та благородні вчинки.
Петро Ясній,
доктор технічних наук, професор,
ректор Тернопільського національного
технічного університету імені Івана Пулюя,
член-кореспондент НАН України
